|
ПРОТЕСТУВАТИ МОЖНА НЕ ЛИШЕ САНІТАРКАМ... Мова – не про Євромайдани у Києві та інших містах України, де вже другий місяць тривають численні мітинги протестів. Ця тема – значно менших масштабів, і все ж вона “болить” багатьом працівникам медичних установ, яким протягом останніх двох років не виплачують матеріальної допомоги на оздоровлення. Щоправда, лікарям і медсестрам, які ходили у відпустки, вже виплатили, хто пішов у грудні ц.р. – їх нараховують і колись ще виплатять. А санітаркам не платять і платити не будуть. Чи це справедливо? Відповідь на це запитання, думаю, хоче почути немало людей. І насамперед, – житель Іванкова Ю.Я. Несін, котрий звернувся в редакцію з проханням роз’яснити причини такого ставлення до молодшого медичного персоналу. Його дружина працює санітаркою в Іванківському центрі первинної медико-санітарної допомоги. Вона пішла у відпустку в грудні, і їй сказали, що відпускні отримає пізніше, а ось на “оздоровчі” хай і не надіється, бо... “не положено...” Чому? За роз’ясненням я звернулася до головного бухгалтера згадуваного Центру М.В. Лозенко. Марія Василівна погодилася, що це – несправедливо. Але... законно. Та ще й додала, що в такому становищі опинилися останнім часом не тільки санітарки, а й інші технічні працівники установ охорони здоров’я. Тобто – водії, електрики, кочегари, охоронці, кухарі в стаціонарних відділеннях ЦРЛ, врешті-решт – і самі бухгалтери. Невиплата згадуваних коштів, як пояснила М.В. Лозенко, передбачена відповідним документом. Згідно п. 2 постанови Кабінету міністрів України від 11.05.2011 р. №524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», з 1 січня 2012 року медичним і фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів виплачується допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки. Вона є обов’язковою виплатою кожному медпрацівнику, кошти на яку передбачаються в кошторисі закладу охорони здоров’я (під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік). Але... Згідно з “Єдиними кваліфікаційними вимогами до осіб, які займаються певними видами медичної і фармацевтичної діяльності”, молодші медичні сестри з догляду за хворими належать до категорії «робітники», а кваліфікаційними вимогами до обіймання зазначеної посади є повна та базова загальна середня освіта, яку не всі санітарки мають. До категорії медичних працівників відносяться лікарі, медсестри, фельдшери, до фармацевтичних – фармацевти, провізори. А ось відповідно до п. 4 постанови КМУ від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та п. 5. 11 “Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення”, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05. 10. 2005 р. № 308/519, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій надано право у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше, ніж один посадовий оклад на рік. Зазначені умови поширюються на всі категорії працівників закладів охорони здоров’я. Тобто, якщо в медичному закладі є достатньо коштів у фонді економії заробітної плати, – “оздоровчі” гроші можуть виплачувати всім членам колективу, а не лише медикам з освітою. Проте такої економії в ЦРЛ не мають. Щодо Іванківського центру первинної медико-санітарної допомоги (ця структура утворена в результаті реформування медичної галузі району на початку 2013 року), то на сьогоднішній день тут працює 194 особи, з яких 99 – медпрацівники та 95 – не медичні (з них 52 санітарки). Схожа ситуація і в центральній районній лікарні: з 325 працюючих тут 283 – медики, 142 – не медичні працівники. Й останнім також давно не виплачується згадувана матеріальна допомога на оздоровлення. Як зазначає головний бухгалтер ЦРЛ В.А. Григоренко, нещодавно коштів ледве “нашкребли” для того, аби виплатити всім працівникам медичної галузі району зарплату за листопад 2013-го. Зі сказаного можна зробити висновок, що протестувати в згаданому напрямку можна не тільки санітаркам району. Бо з усіх працюючих у галузі медицини 237 не отримують “оздоровчих” грошей. Крім них, є ще “не фармацевтичні працівники” в аптеках, які також не отримують згадуваних виплат. Ще минулого року в медичних закладах різних областей України спостерігалася протестна активність серед молодшого медперсоналу через невиплати матеріальної допомоги на оздоровлення під час надання щорічної відпустки. Але, як кажуть, віз і нині там, хоча вже закінчується другий рік після прийняття згаданої постанови Кабміну. Бо коштів у бюджетній сфері на фінансування медичної галузі не збільшилося. Так що ж робити “немедичним” працівникам медицини: чекати відміни вищезгадуваного рішення уряду, прийняття нового, за яким би вони теж мали гарантоване право на отримання цих коштів раз на рік (!) та не почували себе людьми нижчого сорту, чи... збиратися на свій Майдан?.. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
6 січня 2014
|
Кримінальне правопорушення не встановлено… 18 червня ц.р. в «Трибуні праці» було опубліковано лист члена НСЖУ Лесі Туровської, в якому вона розповідала про наслідки використання на ставку с. Федорівка браконьєрського пристрою – електровудки. Автор писала: «– Крім вбитої електрошоком риби, – говорить мешканець села Володимир Грецький, – ми почали знаходити інших померлих тварин – жаб і навіть бобрів…» Ця стаття під заголовком «Вимагаємо покарати браконьєрів!» була ілюстрована в газеті ще й двома фото. Звичайно ж, я ще до її надрукування повідомив про цей факт керівника міжрайвідділу міліції О.П. Радченка й попросив ретельно перевірити інформацію та, коли факти підтвердяться, знайти браконьєрів і притягти їх до відповідальності. І ось редакція отримала (у встановлені законом терміни) його відповідь. Наводжу її дослівно. «Шановний Павле Яковичу! Повідомляємо Вас про те, що 10.06.2013 року до чергової частини Іванківського РВ надійшло телефонне повідомлення від гр. Семиногової Валентини Петрівни, 1963 р.н., жительки с. Федорівка, про те, що на ставку в с. Федорівка знаходиться дохла риба. Зі слів Семиногової В.П., риба здохла внаслідок того, що невідомі особи виловлювали її за допомогою електровудки. В ході проведення перевірки по даному факту було встановлено, що 31.05.2013 року гр. Зінченко Олександр Валерійович, 1983 р.н., житель смт. Іванків, приїхав на автомобілі марки «Газель» в с. Федорівка до своєї матері, яка доглядає непрацездатну бабусю. Свій автомобіль він залишив у провулку, який веде до ставка. Приблизно через 2025 хвилин Зінченко О.В. сів у автомобіль та хотів їхати до смт. Іванків, але його зупинили місцеві жителі, а саме Камінський Сергій Броніславович та Даниленко Василь Анатолійович, оскільки вони вважали, що саме гр. Зінченко Олександр здійснював незаконний вилов риби на ставку. Виїздом слідчооперативної групи на місце пригоди факту незаконного вилову риби, в тому числі електровудкою, виявлено не було. В зв'язку з вищевикладеним, працівниками Іванківського РВ було прийнято рішення про відсутність в даному випадку будьяких ознак кримінального правопорушення, про що письмово було повідомлено заявницю. Начальник підполковник міліції П. Радченко». Кому хочеш – тому й вір… Можливо, згаданий житель Іванкова й непричетний до здійсненого варварства: спробуй, доведи тепер чиюсь вину… Але ж факт жорстокого браконьєрства був! І очевидці, виявляється, є! Тільки от проблема: не бажають ці люди відкрито свідчити проти відомих їм громадян. Типова, суто сільська ситуація: «Не хочеться займатися…» Але ж без цього маємо те, про що говориться у міліцейській відповіді! Отримавши її, я вирішив особисто побувати у Федорівці, зустрітися з учасниками подій тієї ночі. Як і очікувалось, вони безапеляційно стверджували, що то була справа рук саме Зінченка О.В. та його кума. Це дуже характерно для українського села, де всі знають майже про всіх… Тому й повірив у те, що один з чоловіків – С.Б. Камінський – може показати капкани, розставлені на бобрів якимось «аматором»... Місцевий підприємець Володимир Коваль сказав мені, що в телефонній розмові із Зінченком, яка відбулась «по гарячому», почув запевнення, що той завезе мальок і зарибить сільський ставок. Але дуже швидко потім передумав і відмовився від своїх слів. Що ж виходить? Факт – був. Фотографії наслідків теж є. Просто запізно федорівчани звернулися до правоохоронців – треба було одразу, в ту ж ніч, а не через 10 днів. А тепер довести чиюсь вину складно: міліції та суду потрібні безспірні докази. Яких не було виявлено. Пишу про все це з надією, що ця історія буде повчальною для багатьох. І для тих, хто виявлятиме подібний «кримінал», і для тих, кого наступного разу можуть не відпустити просто так… Прецедент у Федорівці дечому навчив місцевих жителів і вони наступного разу, як зауважують, вже діятимуть поіншому… Павло СМОВЖ. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
6 серпня 2013
|
«ІНВЕСТОРИ В СЕЛІ – ДОБРА СПРАВА. АЛЕ ДЛЯ КОГО?..» У редакцію нашої газети надійшов колективний лист, під яким – 87 підписів жителів села Сукачі. Зважаючи на його великий розмір (автори тексту не змогли викласти на папері всі думки і твердження чітко і лаконічно), розповім про зміст цього послання у викладі з цитуванням деяких основних моментів. Першу фразу, якою починається цей лист, я виніс у заголовок даної публікації. Остання, що передує чотирьом запитанням, які ставляться Ладижицькому сільському голові П.І. Коноваленку, містить пропозицію: “Можливо, Ви, Петре Івановичу, дасте відповідь громаді через газету...” Але для того, аби читачі зрозуміли, про що йдеться, слід переповісти зміст цього гуртового звернення через “Трибуну праці” до очільника територіальної громади. Спочатку в листі розповідається, як радо сприйняли сукачівці й ладижичани звістку про те, що в них з’явився солідний інвестор, завдяки якому значно помітнішими стануть надходження коштів у бюджет їхньої сільської ради, з’явиться можливість вчасно ремонтувати проїжджу частину вулиць і доріг, влаштувати їх нічне освітлення тощо. Проте... “Минає час, – стверджується тут, – а нічого кращого для села ми не бачимо. А тільки в нашого сільського голови – Коноваленка Петра Івановича – з’являється автомобіль ВАЗ21099, зареєстрований на сільську раду... Виявляється, то не подарунок (як поширювались кимось чутки), а його куплено за кошти, які перераховував с/раді інвестор (ВАТ “Іванківрибсільгосп”) за оренду землі протягом семи місяців – по 32520 грн. за кожен. А ще за оренду землі перераховують і підприємці села”... На підтвердження своїх слів автори листа додали до нього ксерокопії семи платіжних доручень. Всі ті платежі здійснювались у серпні 2008го – лютому 2009 років. Очевидно, не варто детально переповідати твердження скаржників про те, що сільський голова використовує цей службовий автомобіль, в основному, в особистих цілях. Зате слід зупинитися на тому місці листа, де йдеться про колективний похід до нього жителів вулиці Петровського в Сукачах, які мешкають в будинках за номерами 5781 (ця частина вулиці не заасфальтована і в осінньовесняну негоду стає важкопрохідною, особливо для батьків з малими дітьми). За результатами їх звернення в березні 2011 року, під яким підписалося тоді 27 господарів будинків, сесія сільської ради дуже швидко прийняла коротке рішення: “1. Включити до програми благоустрою території Ладижицької сільської ради на 2012 рік впорядкування, ремонт та прокладання твердого покриття по вулицях Петровського та Перемоги. 2. Про дане рішення повідомити жителів даних вулиць”. І знову “проте”... “Ось і закінчується червень місяць 2013 року, – читаємо в листі, – а ми як ходили по грязюці, так і ходимо. Зате наш пан голова сільської ради їздить на автомобілі, як на власному. Гроші є і на пальне... Чи, можливо, він заправляє його водою?.. В жовтні 2012 року ми написали скаргу до прокуратури”... Як розповідається далі, на сході громадян з приводу цього П.І. Коноваленку довелося давати різні пояснення, в тому числі й про те, за які кошти і по якій вартості було куплене ним службове авто, скільки грошей витрачено за наступні роки на пальне для нього. Відповідь на останнє запитання була, читаємо в листі, такою: “За 2008 рік – 195 грн., за 2009 рік – 250 грн., а всі останні роки ми з секретарем заправляємо автомобіль за свої кошти”. …Було поставлено і запитання, чому по селу ніде не освітлюється, а біля пана голови світло вночі горить. Відповіді ми не одержали...” Непереконливі з точки зору деяких жителів села твердження сільського голови про те, чому він не може досі налагодити нічне освітлення вулиць, викликають у них інші запитання (цитую): “Куди тоді ділися кошти, які були призначені для освітлення?.. Чому, Петро Іванович, Ви, як сільський голова, за 10 років свого відсиджування (на посаді) жодного разу не зібрали і не інформували громаду про свою роботу, про виконання програми соціальноекономічного й культурного розвитку, місцевого бюджету та інших питань місцевого значення?.. Адже земля належить громаді, а не Вам, панове, то чому ж ви так нагло себе поводите, так гребете все собі, а для села – нічого?..” І тут ми підійшли до підсумкових запитань П.І. Коноваленку, про які я вже згадував: “1. Куди поділися гроші в сумі 228000 грн., які перерахував інвестор за оренду землі? 2. Куди діваються кошти, які перераховуються місцевими підприємцями? 3. Дайте відповідь, що Ви зробили корисне для села автомобілем, який куплено за гроші громади? 4. Яку корупцію приховуєте у фінансуванні палива на автомобіль, адже, за вашими словами, сільрада дотаційна?” Ось про що йдеться в цьому листі за 87ма підписами. Звісно, редакція вручила його ксерокопію П.І. Коноваленку з проханням дати офіційну відповідь. Перевіряти ж питання, про які мова, – не наша компетенція. Сподіваємось, що відповідні служби звернуть увагу на дану газетну публікацію і згодом дадуть відповідь: є з боку сільського голови Ладижицької с/ради П.І. Коноваленка порушення законодавства чи немає. Така перевірка – справа елементарна. При бажанні. І останнє. Нещодавно, коментуючи відкритий лист (через газету) одного з депутатів районної ради до керівників РП ПАТ «Київобленерго», мені довелося озаглавити його дещо жорстко: «Лікбез» для депутатів…» Бо змушений був говорити про елементарні речі: хто й чим має займатися й на якому рівні. І ось сьогодні напрошується таке формулювання знову. На цей раз – щодо роз’яснення для сільських голів стосовно їх обов’язку працювати відкрито і гласно. Тобто, регулярно звітуватися про свою роботу перед громадою, яка вправі очікувати на це навіть згідно існуючого законодавства. Адже ст. 75 ЗУ «Про місцеве самоврядування» «Про відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування» прямо говорить: «…Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціальноекономічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність». Але чи багато керівників самоврядування дотримуються цих вимог? Ті, хто дотримується, не мусять виправдовувати свої дії перед усім районом, вислухавши перед цим дуже неприємні звинувачення в якихось корисливих мотивах, нецільовому використанні коштів чи ще якихось «гріхах» перед своєю громадою. А поки що за збігом обставин вимальовується чітка лінія, яку доводиться проводити й редакції нашої газети під образноумовною назвою «Лікбез» для...» Давайте вчитися на помилках! Ліпше – на чужих… Павло СМОВЖ. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
6 серпня 2013
|
НА “САМОПЛИВ” ПУСКАТИ НЕ МОЖНА... Якщо покупець прийде на ринок чи в магазин, йому й на думку не спаде (та й ніхто не дозволить!) взяти уподобаний товар безкоштовно. У крайньому разі – в кредит... Житлово-комунальні послуги – той самий товар. Але й досі якась частина користувачів дозволяє собі платити за них із запізненням. Або зовсім не платити, аж поки те чи інше комунальне підприємство не знайде до боржника, скажемо так, індивідуальний підхід… А якщо знайти не вийде (часом не допомагають ні афішування заборгованої суми, ні загроза відключення, ні навіть суди), то борги накопичуються і лягають на плечі організаціям житлово-комунальної сфери додатковим тягарем. Наприклад, в Іванківській філії по експлуатації газового господарства ВАТ “Київоблгаз” з 186 тисяч гривень боргів за спожите блакитне паливо – тисяч сто мають кількарічну історію. Хоча, здавалось би, працівникам газової сфери зі своїми неплатниками працювати найпростіше: поставив пломбу або “заглушку”, якщо перед цим не подіяло письмове попередження, і – мінімум проблем... Однак, за словами начальника Іванківської ФЕГГ В.А. Мухавського, якщо в приватну садибу зайти ще можна, то в квартиру потрапити не так легко. Звідти і боржники – злісніші. І все ж газовому господарству вдається налагодити якщо й не стопроцентну, то близько до цього оплату. Але для того його працівникам доводиться докладати чимало зусиль. Не може пустити на “самоплив” і оплату за свої послуги КП “Іванківводоканал”. Буквально кілька місяців тому його працівники трохи “розслабилися”, отож борги почали повзти вгору. Як розповів керівник цього комунального підприємства І.В. Яременко, довелося активно попрацювати з боржниками: з кимось достатньо було розмови, на когось вплинули вивішені на під’їздах списки з прізвищами неплатників та заборгованими сумами, а дехто злякався від’єднання від мережі водопостачання. І лише після цього ситуація з оплатою почала вирівнюватись. Тобто, поточні рахунки оплачуються майже у повному обсязі. А старі борги (з 309 тисяч гривень існуючої заборгованості населення перед «Іванківводоканалом» вони становлять приблизно половину) так і залишаються “висіти”. Навіть коли є рішення суду про їх стягнення: не справляється виконавча служба... Найбільше боргів у приватних споживачів перед КП “Іванківське ВУЖКГ” – 490 тисяч гривень. Більше половини з них – теж давні, які накопичились не тільки за квартплату, а й за неоплачені послуги з вивезення сміття з приватного сектора та ін. Комунгоспівцям чи не найважче “витрушувати” їх з населення, адже методів впливу на споживачів не так вже й багато. Поки що найдієвішим, як стверджує начальник комунгоспу В.І. Вітер, залишається погроза не видати довідку (документ про склад сім’ї потрібен, в тому чи іншому випадку, кожному господарю квартири практично щороку), поки борги не будуть погашені або хоча б не буде підписаний договір про їх реструктуризацію. І це при тому, що тарифи на послуги Іванківського ВУЖКГ давно не покривають їх собівартості. А що станеться, коли підприємство, яке сьогодні перебуває чи не в найкритичнішій ситуації за всі останні роки, змушене буде за надані послуги збільшити ціни? Аналізуючи ситуацію з боргами, доходиш неприємного висновку: досі деяка частина наших людей (на щастя, далеко не всі) не може виконати елементарного – розплатитись за куплений товар (послуги) без умовної нагайки. А це теж – рівень самоповаги й поваги до праці інших, громадської свідомості й, зрештою, людської порядності, без яких важко говорити про побудову суспільства європейського зразка... Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
6 серпня 2013
|
КРИГА СКРЕСЛА... Новий порядок реєстрації нерухомого майна, який діє з першого січня цього року, багато в чому зменшив ходіння потенційних власників житла по різноманітних інстанціях, аби, зрештою, отримати бажаний документ про право приватної власності. Однак механізм реєстрації речових прав на нерухоме майно в деяких моментах залишався недосконалим. В цьому переконалися ті громадяни та юридичні особи, які намагалися в цьому році укласти чи поновити договори оренди, користування земельними ділянками державної та комунальної власності для сільськогосподарських потреб, забудови (суперфіцій) тощо. Типовий приклад: власники магазинів та інших приватних структур, які орендують на територіях селищної та сільської рад землю, з початку року й досі не могли зареєструвати відповідні договори. В результаті, бюджети органів місцевого самоврядування недоотримували кошти. Крім цього, в ситуації “ні вперед, ні назад” опинились мешканці Іванкова, яким торік селищна рада виділила земельні ділянки під забудову на початкових умовах оренди (з правом передачі ділянки у приватну власніть, якщо господар дійсно розпочне будівництво, а не оформлятиме її для продажу). Як скаржилась одна з таких жительок, вона не може зводити будинок, оскільки без оформленого, а головне – зареєстрованого договору оренди жоден інспектор Держархбудінспекції не дасть дозволу на початок будівництва. А його відсутність тягне за собою величезні штрафи... За який же “камінь” спотикались не тільки потенційні орендарі й орендодавці, а й представники реєстраційної служби? Як розповідає Іванківський селищний голова Олександр Михайлович Поліщук, донедавна, щоб зареєструвати похідні права (та ж оренда чи суперфіцій) на земельні ділянки комунальної власності зокрема, спочатку потрібно було зареєструвати на ці ділянки право власності територіальної громади. Коротко кажучи, оформити державні акти, що, як відомо, не тільки займає чимало часу, а й потребує значних коштів. А їх у місцевих бюджетах, на даний момент, ледь вистачає на найнеобхідніше... Невідомо, чи відшукали б у цій ситуації якийнебудь вихід, якби 16 червня цього року не вступив у дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв'язку з їх розмежуванням». Основною зміною є те, що реєстрацію похідних речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності можна буде здійснювати не після державної реєстрації права власності держави або територіальної громади на ці земельні ділянки, а на підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки. Щоправда, не все так просто виявилось навіть після прийняття згаданого закону. Адже місцеві реєстраційні служби не знали, як його виконувати, оскільки в самому законодавчому акті необхідних інструкцій нема. Проте сьогодні можна вже стверджувати, що крига в цій проблемі скресла... Як запевнив начальник реєстраційної служби Іванківського районного управління юстиції Андрій Володимирович Гніденко, незважаючи на те, що єдиного порядку реєстрації таких справ не існує (в кожного району – свої напрацювання і свій досвід), місцеві держреєстратори не відмовлятимуть громадянам у необхідній процедурі. Звичайно, і орендарю, і орендодавцю (форма оренди земель державної чи комунальної власності використовується чи не найчастіше, саме тому акцент на ній) доведеться докласти зусиль, щоб були в порядку всі документи – від технічної документації землеустрою та відповідного рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування до правильно складеного типового договору. Ольга РОЗУМЕНКО. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
6 серпня 2013
|
«Росатом» обговорює можливість участі у виведенні з експлуатації Чорнобильської АЕС 18 липня Чорнобильську АЕС відвідала російська делегація на чолі з Генеральним представником держкорпорації «Росатом» у Східній Європі Олександром Мертеном. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
31 липня 2013
|
ПРО ДЕЯКІ ЗМІНИ В АНТИКОРУПЦІЙНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ 14 травня 2013 року № 224VII Верховною Радою України ухвалено Закон України від 14.05.2013 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики». Більше всього зміни стосуються Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Зокрема, значно розширено круг осіб, які вважаються близькими особами. На відміну від старої редакції, згідно з новим Законом, до близьких осіб віднесено пасинка і падчерку, прадіда і прабабу, правнука і правнучку, опікуна і піклувальника, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням, а також осіб, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі ті, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Закон також розширив визначення конфлікту інтересів, уточнивши, що це суперечність між особистими майновими і немайновими інтересами та службовими повноваженнями не тільки особи, а й близьких їй осіб. Змінами до ст.9 Закону обмежена робота близьких осіб, які працюють у районних центрах у сільській місцевості. Раніше цього не було. Також змінами до Закону обмежена робота близьких осіб в галузі освіти, науки, культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, соціального захисту, які працюють у державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування. Закон розширив обмеження, пов’язані з сумісництвом. А саме: тепер близьким особам заборонено входити не тільки до органу управління чи наглядової ради, а й до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації. Фактично введена заборона щодо участі таких осіб у ревізійних комісіях. Багато змін внесено у ст. 11 Закону щодо спеціальної перевірки при прийомі на роботу. Відповідно до внесених змін, така перевірка не проводиться щодо кандидата на посаду, який перебуває на посаді в державному органі чи органі місцевого самоврядування та призначається в порядку переведення на посаду в іншому державному органі, чи органі місцевого самоврядування. Кандидат на посаду, стосовно якого спеціальна перевірка вже проводилася, при призначенні, переведенні на посаду до іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, повідомляє про це відповідний орган, який в установленому порядку запитує інформацію щодо її результатів. Спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи у строк, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів з дня надання згоди на її проведення. У разі ненадання особою такої згоди, питання щодо призначення її на посаду не розглядається. Якщо за результатами спеціальної перевірки встановлено факт розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації, йому надається можливість протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність. У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, претенденту відмовляється у призначенні (обранні) на посаду. Якщо ж за результатами спеціальної перевірки та розгляду вищезазначених пояснень претендента на посаду встановлено факт подання ним підроблених документів або неправдивих відомостей, про це повідомляються правоохоронні органи, а претенденту у призначенні (обранні) на посаду відмовляється. Також внесено зміни у ст. 12 Закону (фінансовий контроль). Зокрема, суб'єкти декларування, які звільняються або іншим чином припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Суб'єкти декларування, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані протягом одного року подавати за своїм останнім місцем роботи (служби) декларацію за минулий рік за формою і в порядку, визначеними цим Законом. Відомості, зазначені у декларації за минулий рік суб'єктів декларування, підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом розміщення на офіційних вебсайтах або опублікування в офіційних друкованих виданнях відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування. Відповідні відомості (без інформації з обмеженим доступом) оприлюднюються на термін не менше одного року. Майже вдвічі, до 80 тисяч гривень, знижена мінімальна сума витрат, за які необхідно звітувати у деклараціях. Змінами до Закону зобов'язано повідомляти податкову службу про відкриття валютного рахунку в банку не тільки декларанта, але і членів його сім'ї. Зміною до ст. 14 Закону (урегулювання конфлікту інтересів) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняні до них, зобов'язані у письмовій формі повідомляти безпосередньо керівника про наявність конфлікту інтересів (раніше існував тільки обов'язок повідомляти, але його форма не була передбачена). Стаття 15 Закону (антикорупційна експертиза нормативноправових актів) викладена у новій редакції. Його змінами запроваджується антикорупційна експертиза депутатських законопроектів, яка здійснюється комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належить питання боротьби з корупцією. Визначені основні п’ять сфер, в яких як чинне законодавство, так і проекти підпадають під антикорупційну експертизу. Встановлена норма, за якою результати антикорупційної експертизи у разі виявлення факторів, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, підлягають обов'язковому оприлюдненню. Відповідно внесених змін до ст.21 Закону, відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України. Останнє оприлюднює ту частину відомостей, що відкрита для вільного й безоплатного цілодобового доступу, на своєму офіційному вебсайті. Петро МИЛАШЕВСЬКИЙ, головний спеціаліст з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної, мобілізаційної та режимносекретної роботи апарату Іванківської райдержадміністрації. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
31 липня 2013
|
ХТО Ж НАШІ ВОРОГИ?.. …«Здрастуйте, бабуля, ми із соціальної служби! Пенсію вам підвищити прийшли!..». Пенсіонерка, звичайно ж, відкрила двері, а доки ходила за пенсійним посвідченням, захожан і слід прохолов із чималенькою сумою грошей старенької, легко знайденою в сховку… …«Ви виграли приз! Відправте SMS і приз – Ваш!». Відправила людина SMS і більше подзвонити не змогла, бо всі кошти з рахунку її мобільника зникли… …Під лозунгами миру, братерства, справедливості, рівності й т.д. в СРСР були знищені мільйони людей, організовані голодомори, переселення народів… …Німецький фашизм почав другу світову війну теж під «благими намірами» для свого народу, чи, точніше, своїх крупних капіталістів... Нескінченний список злодіянь під «благими намірами» був, є і, очевидно, буде. Така людська природа: якщо перед очима щось дуже, ну дуже бажане – мозок відключається (якщо до цього працював ну хоча б інколи... ). Побудують в Іванкові ТЕС – от яке пальне буде там використовуватись? Або місцеві радіаційні ліси, або торф’яники, або київське сміття! Або, звичайно, все разом – все, що горить. Ну нема інших варіантів! Проаналізуємо кожен вид пального. Тільки перед цим, шановні читачі, включіть мозок, забувши про «благі наміри» місцевої влади та інвесторів ТЕС. Деревина місцевих лісів. Кажуть, що рівні радіоактивного забруднення її невеликі. Існує єдиний норматив на побутове використання дров для опалення – 600 Бк/кг по цезію137 та 60 Бк/кг по стронцію90. До речі, по забрудненню стронцієм вся деревина Іванківського і прилеглих районів коливається від 30 до 200 Бк/кг (при самому поширеному значенні 60±20 Бк/кг.). Задумайтесь, чому держава визначила саме такий норматив. Може, тому, що навіть при побутовому спалюванні дров вже відбувається забруднення радіацією оточуючого середовища? А обов’язок держави – захистити населення від радіаційного впливу. Тому й обмежили нормативно використання радіаційної деревини в побуті. Для технологічного ж спалювання забрудненої радіацією деревини держава навіть не розробила норм, бо ніхто подумати не міг, що хтось зважиться на таке безглуздя. Радіація – поняття кількісне: більше згоріло – більше забруднило… Все просто, якщо мозок працює. Торф’яники. Не можу нічого сказати про наслідки, але при спалюванні 600 тонн за добу надовго їх не вистачить. Київське сміття. Ооо, тут «душа пойот»: цього добра вистачить назавжди в необмеженій кількості. З труби ТЕС летітиме нам на голови і миш’як, і ртуть, і… Та все, що завгодно! 100відсоткових фільтрів не існує в принципі, отож повністю очистити викиди від спалювання всіх забруднюючих речовин неможливо за означенням. Одним словом, «пакуйте речі», іванківці… Із ТЕС все зрозуміло: держава давно віднесла подібні об’єкти до екологічно небезпечних. Проблема в іншому. Хтось же приймав рішення про будівництво, піднімав, голосуючи, руку…Ну нехай раніше не розуміли наслідків, а тепер? Чому дотепер є лобісти цього будівництва серед місцевої громади, серед людей, які житимуть в Іванкові надалі? Чи не житимуть? Які «благі наміри» засліпили їм розум? Чи його й не було ніколи? Якщо так, то зрозуміло, чому люди з групи «за ТЕС» на всі мітинги в Іванкові приходили «під мухою», з настроєністю типу: «Я все підпишу і проголосую, ти наливай давай!..». Чи можна допустити, щоб на сьогодні саме такий тип людей визначав майбутнє Іванкова?!. Ну от якого глузду людина, яка підписала таку офіційну відповідь РДА фактично не членам ініціативної групи «проти ТЕС», а всій громаді: «Відповідно до 16 статті Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», дозволяється будівництво підприємств, безпосередньо пов’язаних із забезпеченням радіоекологічного, соціального захисту населення…»? Тобто, керуючись такою логікою, мусимо визнати, що найбільшим підприємством по соціальному захисту населення всіх часів і народів була… Чорнобильська АЕС, аварія на якій до цих пір продовжує «соціально захищати» сотні тисяч людей!. Ось він, приклад вивернутого, перекрученого, просто якогось нелюдського світогляду. Якби керівники району та Іванкова не притягнули сюди ТЕС, то знайшли б щось інше: району потрібні інвестори й інвестиції, це зрозуміло. Але все одно: справжні вороги – не в РДА. Головний ворог Іванківської громади навіть не ТЕС, а… ми самі, наша квола реакція на відверту тупість і цинізм, наша покірність, наша сонна реакція – «Не чіпай мене!» – на виклики долі. Від редакції. Пропонуючи увазі читачів чергову публікацію на тему «проти ТЕС», нагадуємо: ми забезпечуємо відкритість газети для всіх зважених точок зору, які серйозно аргументуються і не носять лише чисто емоційного характеру. Сергій ГРИЩЕНКО, смт. Іванків. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
31 липня 2013
|
На Київщині розпочато будівництво третього Льодового Палацу спорту Кілька днів тому голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк взяв участь в урочистому закладанні капсули зі зверненням до майбутніх поколінь на місці забудови Льодового Палацу спорту міста Богуслав. Анатолій Присяжнюк повідомив, що це вже третій льодовий палац спорту на Київщині, і його будівництво буде завершено наприкінці 2013 року, тобто за 6 місяців. Попередня сума інвестицій склала 16 мільйонів гривень, а інвестором проекту виступило ТОВ «МСЛ». Новозбудована льодова арена стане місцем проведення дозвілля богуславців та жителів області, тут зможуть тренуватися хокеїсти та фігуристи, а також очікується проведення змагань обласного, національного та міжнародного рівнів. Крім льодової арени, передбачено облаштування 300 глядацьких місць. Очільник області наголосив на тому, що це будівництво є вдалим прикладом реалізації проекту «Київщина без окраїн», яким передбачено сприяння розвитку сільських територій. Нагадаємо, що на Київщині вже запущено в експлуатацію 2 льодові арени – в Броварах та Білій Церкві. Прес-служба ОДА. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
31 липня 2013
|
ЗАТРИМКА Є. АЖІОТАЖУ НЕМА... Не зважаючи на те, що в кінці минулого року закон про введення електронних біометричних паспортів був ухвалений народними депутатами й підписаний Президентом України, коштів на виготовлення документів новітнього зразка в державному бюджеті не знайшлося. А тому досі українці отримують паспорти, в тому числі закордонні, старого зразка – з полікарбонатною сторінкою і без електронного чіпа. Здавалось би: нема нововведення – нема проблем. Тобто, громадяни України, яким потрібно поновити чи вперше замовити закордонний паспорт, отримають бажане у передбачений законом термін – максимум за місяць. Але проблеми таки з’явились: виник дефіцит бланків паспортів. Від чого особливо потерпають ті українці, яким цей важливий документ потрібен терміново. Як розповіла в.о. начальника Іванківського районного сектору управління Державної міграційної служби в Київській області Валентина Тихонова, жителі району отримують в їх установі лише спеціальні талони-направлення, з якими їдуть у столицю фотографуватися (адже для виготовлення полікарбонатної сторінки закордонного паспорту необхідне спеціальне обладнання). І дійсно, ті іванківці, хто замовив закордонний паспорт на початку червня, ще їх не отримали. Поки затримка невелика, а тому ажіотажу нема... Щотижня до районного сектору УДМС із заявами про оформлення основного документа для виїзду за кордон звертається шість-сім осіб. Кожного з них попереджують, що з видачею паспорта можлива затримка. Правда, невідомо – якої тривалості. Проблеми з дефіцитом бланків почалися після того, як право на друк документів забрали у компанії ЄДАПС і передали державному поліграфкомбінату «Україна». Поки відбувався процес передачі (і, як пишуть експерти, закулісної боротьби за ласий шмат пирога державного замовлення), знову потерпають українці. Сьогодні в Державній міграційній службі стверджують, що бланки паспортів вже друкують і проблема буде вирішена найближчим часом. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
31 липня 2013
|
| Закрити |
